електронний

-а, -е.

1) фіз. Прикм. до електрон 1).

2) фіз. Пов'язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. Електронна лампа.

••

Електро́нна емі́сія — випускання електронів з поверхні твердих або рідких тіл.

Електро́нна мікроскопі́я — морфологічне дослідження об'єктів за допомогою потоку електронів, що дозволяє вивчати структуру цих об'єктів на макромолекулярному і субклітинному рівнях.

Електро́нна му́зика — музика, яка створюється за допомогою генераторів низкої (звукової) частоти і має звучання, відмінне від того, що виконується на традиційних інструментах. **

Електро́нна по́шта — пересилання та зберігання повідомлень між користувачами комп'ютерної мережі на базі інформаційних технологій.

Електро́нна тео́рія — класична теорія електромагнітних явищ, а також електричних, магнітних та оптичних властивостей рідини.

Електро́нна терапі́я — корпускулярна променева терапія.

Електро́нне випромі́нювання — корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається із потоку вільних електронів.

Електро́нний джаз — експериментальний напрямок у сучасному джазі, пов'язаний із застосуванням електронного синтезу звука.

Електро́нний металофо́н мед. — прилад для безконтактного визначення локалізації в очному яблуці металічних магнітних і немагнітних чужорідних тіл.

Електро́нний мікроско́п — прилад, в якому для отримання збільшеного зображення застосовується електронний пучок.

Електро́нний рок — напрямок у рок-музиці, якому властиве широке застосування електронних синтезаторів.

Електро́нний торго́вий терміна́л — пристрій для зчитування інформації з магнітної доріжки або з чіпа пластикової картки для авторизації при оформленні оплати покупки.

Електро́нні гро́ші — система безготівкових розрахунків з використанням комп'ютерної мережі, системи зв'язку на базі інформаційних технологій.

3) мет. Те саме, що електроновий.